Для нормальної життєдіяльності водних біоресурсів повинні бути сприятливі природні умови. Дуже важливими є температурний режим та хімічний склад води. Найбільше значення має вміст розчиненого у воді кисню.
Кисень необхідний для дихання риб та інших водних організмів. У водойми він надходить, як правило, з повітря, а частину вода отримує від водних рослин за рахунок фотосинтезу. Найбільш збагачений киснем поверхневий шар води – він взаємодіє з повітрям та сонячним світлом, необхідним для процесу фотосинтезу.
Більшість видів риб впадає в сплячку. У них знижується активність та частота серцевих скорочень, сповільнюються реакції на подразники і процеси росту, практично повністю припиняється споживання їжі. Кормова база у зимовий період дуже небагата. Судак годується дрібною рибою і мальком окуня, пливе у місця з водоростями та твердим дном. Окунь живиться планктоном, може знаходитися на мілинах з водною рослинністю або на мулистому дні. Минь, наприклад, взимку відкладає ікру.
У водоймах посилюються процеси розкладу відмерлих рослин та організмів, на які витрачається кисень. Таким чином, зимівля риби у водоймі в більшості залежить від якості цієї водойми – чи вона замулена, заросла або забруднена стічними водами підприємств.
Для виживання риб у зимовий період необхідний мінімум вмісту кисню у воді (мг/дм3) є таким: для щуки, окуня, плітки, коропа – 4,0, білого амура – 3,0. Найбільш витривалими до вмісту кисню є в’юн - 0,8 та карась сріблястий - 1,0. Судак та лящ засинають, коли вміст кисню у воді знижується до 2,0. Температура води взимку під кригою коливається від 0 °С до +4°С.
З метою попередження явищ зимової задухи фахівцями Київського рибоохоронного патруля проводиться постійний моніторинг за станом водних біоресурсів та середовищем їх існування.
У разі виявлення фактів задухи риби одразу телефонуйте до Київського рибоохоронного патруля за номером «гарячої лінії»: (099) 341-73-18.
